- достойник
- Досто́йник:-- висока своїм становищем людина [V]-- особа, що має вищий духовний, військовий чин або займає керівну урядову посаду [44-2]
Толковый украинский словарь. 2014.
достойник
Смотреть что такое "достойник" в других словарях:
достойник — а, ч., заст. Особа, що має вищий духовний, військовий чин або обіймає керівну урядову посаду … Український тлумачний словник
достойник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
ДОСТОЙ — муж. достойность жен. приличие, приличность. соразмерность, сообразность; чего стоит человек или дело, по достоинству своему. Сделать что по достою, как должно, как следует, достоит, по приличию и стоимости. Достойный чего, стоющий, заслуживающий … Толковый словарь Даля
Задостойник — Задостойник одна из разновидностей богослужебных песнопений в составе евхаристического канона православной литургии. В качестве задостойника могут служить различные песнопения, например, ирмос или тропарь. В русской богослужебной традиции… … Википедия
особа — I 1) (окрема людина серед інших / як одиниця ліку людей), людина, одиниця, персона, індивід, душа 2) перев. з означенням (людина як член суспільства; конкретна людина як носій яких н. індивідуальних властивостей, рис, певних ознак), особистість,… … Словник синонімів української мови
